Поповнення «родини» ЦРЛ: до Голованівської лікарні прибули нові фахівці
Поповнення «родини» ЦРЛ: до Голованівської лікарні прибули нові фахівці
Цього тижня «родину» Голованівської ЦРЛ поповнили молоді та кваліфіковані фахівці: лікар-анестезіолог дитячий Олексій Семілуцький та анестезист Михайло Лепетун.
Про свій вибір, особливості роботи та плани на майбутнє вони з радістю розповіли читачам «ЧД».
Олексій родом з Мелітополя. Закінчивши місцевий медичний коледж, продовжив навчання у Запорізькому медичному університеті.
Каже, що ця професія манила ще з дитинства. Сам неодноразово відвідував лікарню, бачив вдячних пацієнтів, котрі дякували своїм лікарям – і вирішив, що також зможе бути таким, зможе допомагати іншим та дарували людям посмішки на обличчях.
«Звісно, було трохи лячно, та й, відверто кажучи, зараз теж є острах, проте саме це почуття – рушійна сила прогресу», – впевнений фахівець.
Навчався молодий лікар Голованівської ЦРЛ на педіатра, оскільки ця професія одна з найважливіших в нашому суспільстві. (від ред. – Погодьтесь, рятувати дитячі життя – благородна справа).
Тим більш, що Олексій – ще й дитячий анестезіолог. «Безпосередньо під час навчання мене зацікавив напрямок саме дитячої анестезіології, оскільки це досить вузька та одна з найцікавіших професій», – запевнив молодий спеціаліст.
Навчання в університеті продовжилось інтернатурою… Два роки в Запорізькій міській дитячій лікарні додали молодому лікарю чимало впевненості та досвіду.
Наразі в його сферу діяльності входить допомога дітям в критичних станах від 0 і до 18 років. Мова йде про інтенсивну терапію, дезінтоксикаційну терапію (сильні отруєння), штучну вентиляцію легень, різні види ком, анестезію тощо…
Зараз його місце роботи в пологовому відділенні, де лікар готовий до активної праці та допомоги іншим.
Каже, що його професія схожа зі службою порятунку. Тут важлива кожна хвилинка. «Іноді близькі хворого дивляться на тебе і без слів, самими лиш очима просять про допомогу. Цього ніхто не каже, але це дуже відчутно… Такі моменти додають стимулу працювати та розвивати себе, адже дитячі лікарі-анестезіологи – останні, до кого звертаються пацієнти. І ти не маєш права на помилку. Маєш робити все можливе і навіть неможливе», – наголосив Олексій.
В лікарні йому дуже сподобалось. Попередньо лікар вже відвідував наш заклад охорони здоров’я. Познайомився з колективом, оглянув відділення і вирішив, що його місце роботи саме тут, в нашому рідному серцю Голованіську.
На своїй батьківщині трудову діяльність розпочав іще один молодий фахівець – Михайло Лепетун. Щойно закінчивши Первомайський медичний коледж, він приступив до роботи.
Там він отримав спеціальність медбрата-анестезиста – і відразу поповнив колектив хірургічного відділення Голованівської ЦРЛ. Вже навіть брав участь у своїй першій (від ред. – тут, в районній лікарні) операції.
Навчання тривало чотири роки разом з поєднанням теоретичної і практичної частин. Практику ж проходив в Первомайській районній лікарні.
Медичну професію обрав, оскільки хотів бути корисним в цьому суспільстві. «Напевно, професія лікаря чи медичного брата – одна з найскладніших та найбільш відчайдушних. Потрібно вміти віддавати себе людям та бути у відповіді за людину під час операції.
Як на мене, ця робота — найблагородніша у світі. Саме через це вона мені до душі», – підкреслює Михайло.
Також молодий фахівець впевнений, що головне в роботі будь-якого медичного працівника – вміти любити людей. Можна знати все про різні хвороби, бути готовим до будь-яких незрозумілих ситуацій, але без любові до своїх пацієнтів нічого не вийде. Головне – підтримувати людей у важку хвилину, якщо їм це потрібно, та мати до них співчуття.
«Я відчуваю, що це моє покликання. Саме цій справі я хотів би присвятити своє життя, – наголосив Михайло Лепетун. –
Я вважаю, що людям потрібно обирати одну професію на все життя. Щоб коли ти встав зранку, то збирався на роботу з посмішкою на вустах, а не просто байдуже заварював каву і з небажанням чекав на черговий робочий день».
На допомогу молодим спеціалістам Голованівської лікарні приходять і досвідчені колеги.
«Колектив у нас теплий та дружний, приємно, що на нових фахівців тут чекають зі щирим серцем, – додав Михайло. – Надалі в моїх планах – продовжувати працювати анестезистом, набиратись досвіду та впевнено розвиватись у цій сфері».
